Чи знаєте ви, звідки беруться фразеологізми?




Один як палець (перст)

Дивний вислів. Адже один палець не буває, їх на руці цілих п’ять. Та річ у тім, що раніше частіше вживалось у мові слово «перст» (палець). Слов’яни рахували на пальцях. Перші десять цифр називалися перстами. До цього часу існує вираз «на пальцях перерахувати». Першим був великий палець: він стояв окремо від інших зімкнутих пальців відкритої долоні руки. Він називався перстом. Тому і говорять «один як палець (перст)», коли йдеться про одного, одинокого, самотнього.


Одна ластівка весни не робить

Багато крилатих висловів належать давньогрецькому байкарю Езопу. Одна з його байок розповідає про юнака, що розтратив батьківську спадщину. У нього лишився лише один плащ, але й той він продав, побачивши ластівку, яка є провісницею весни. Та вдарив мороз, ластівка загинула, а юнак з обуренням дорікав їй за те, що вона його обдурила. Вислів «одна ластівка весни не робить» означає, що окремі ознаки, прикмети якого-небудь явища ще не свідчать про його виникнення або існування насправді.

Одним миром мазані

Про людей, яких об’єднує якась спільна риса (частіше негативна), іронічно говорять: усі вони одним миром мазані.

Олімпійський спокій

Олімп - це гора у Греції, де, як розповідають грецькі міфи, жили боги. Безсмертних богів називали олімпійцями. Вони панували над світом, нікого не боялися і нікому не підкорялися, завжди стояли над повсякденними турботами і тому відзначалися стриманістю, незворушним, величним спокоєм. Цей спокій і називають олімпійським.

Останній з могікан

Могікани - це індіанське плем’я Північної Америки. Європейські загарбники виселяли могікан з обжитої землі. Вони змушені були переселятись на території сучасних штатів Нью-Йорк, Пенсільванія, Огайо тощо. Індіанці, а серед них і могікани, вели тривалу і тяжку боротьбу із загарбниками. Але сили були нерівні. Американський письменник Фенімор Купер присвятив цій боротьбі свій роман «Останній із могікан». У ньому розповідається про непросту долю останнього представника цього славного племені. Завдяки популярності роману його назва поширилася і набула узагальненого значення, навіть перетворилась у крилатий вислів. Отже, вислів «останній із могікан» вживається на позначення останнього представника будь-якої групи людей, роду, народності.

Ось де собака заритий

Є безліч пояснень цього давнього, але поширеного і тепер фразеологізму. Давньогрецький письменник Плутарх в одному зі своїх творів розповідає про собачу вірність. Пес, доганяючи свого господаря, що плив на кораблі, загинув від надмірної перевтоми й повного знесилення. Розчулений господар закопав його на острові Саламін. Могилу цього героїчного пса, за народними переказами, багато століть показували усім, хто цікавився цією легендою, зокрема місцем, де був заритий собака. Сьогодні вислів «ось де собака заритий» вживається^ багатьох мовах у значенні: ось у чому головна причина, ось де захована ця таємниця.

Панічний страх

Коли народився бог природи Пан, покровитель лісів та їх мешканців, навіть мати жахнулася від його непривабливого вигляду. Дитина з’явилася на світ з рогами, ратицями, з приплющеним носом і козлячою борідкою. Ледве народившись, Пан одразу ж почав стрибати, сміятись, чим ще більше налякав матір. Згідно з міфами, Пан наводив на людей раптовий і підсвідомий жах, особливо на подорожніх у глухих і безлюдних місцях. Від імені Пана і походить вираз «панічний страх» (а також і саме слово «паніка»), який означає підсвідомий, раптовий, сильний страх, що охоплює багатьох людей відразу і спричиняє сум’яття.

Перекувати мечі на рала

Вважають, що цей вислів існує вже понад три тисячі років. У людей була чудова мрія про постійний мир на землі. Вони прагнули орати землю, сіяти хліб, ростити дітей, будувати житло. У Біблії ми читаємо: «І перекують мечі свої на рала і списи свої на серпи, не здійме меча народ на народ і не будуть більше воювати». У сучасній мові фразеологізм «перекувати мечі на рала» вживається у значенні: роззброїтися, відмовитися від войовничих намірів.

Перемивати кісточки

Цей вираз пов’язаний з існуючим ще у стародавні часи обрядом пе-репохованш. Через декілька років після поховання для очищення душі померлого від гріхів і зняття з неї заклять викопували останки, тобто кістки, і перемивали їх. Цей обряд супроводжувався спогадами про покійника, оцінками його характеру, вчинків, справ. Таким чином, вираз «перемивати кісточки» спочатку мав, як бачите, пряме значення. Згодом він став уживатися у значенні займатися пересудами, обмовляти кого-небудь.

Після дощику в четвер

Ще з давніх-давен люди вірили, що є легкі та важкі дні. Понеділок - важкий день, бо він присвячувався богині Місяця, ночі і темного царства. Відомо, що семиденний тиждень тісно пов’язаний з планетами. Кожній з них відповідав один день тижня, який і одержав планетне ім’я. Якщо понеділок пов’язували з Місяцем, то четвер - з Перуном, язичеським богом війни, сонця, весни, родючості. Перун був покровителем землеробства, відав дощами, громами. Кожного четверга Перунові приносили жертву і просили, щоб послав дощ. Але проходили четверги, а на небі не було жодної хмаринки.’Так і народився іронічний вислів «після дощику в четвер», тобто ніколи.

Прийшов, побачив, переміг

Відомий політичний діяч і полководець Гай Юлій Цезар, розгромивши своїх ворогів в Італії, вирушив на схід. Він зміцнив свою владу в Єгипті і блискавично розбив царя Фар’нака в Малій Азії. Про цю перемогу Цезар послав знаменитий звіт у сенат. Звіт складався з трьох слів: «Прийшов, побачив, переміг». Ці знамениті слова Цезаря сьогодні частіше вживаються іронічно: не розібравшись, зробив висновки.

Прикласти руку

За часів Київської Русі багато людей були неписьменними або малописьменними. Замість підпису вони прикладали руку. Легенько пофарбувавши пальці чи один палець руки, прикладали їх до паперу. У природі немає двох осіб, у яких би узор тонких ліній на пальцях точнісінько повторювався. Тому відбиток пальців на папері вважався рівноцінною і надійною заміною підпису. Коли людина мусила ставити на документі відбиток пальця чи кисті руки, то це й називалося «прикласти руку». Зараз цей вислів означає взяти участь у чомусь.

Принцеса на горошині

В одній з казок Андерсена розповідається, як принц захотів одружитися з найсправжнісінькою
принцесою. Щоб не помилитися, він пропонує кожній претендентці переночувати в палаці на ліжку, застеленому дванадцятьма матрацами і дванадцятьма перинами, під якими лежить малесенька горошинка. І тільки одна дівчина поскаржилася, що й на хвилинку не змогла заснути, бо щось їй страшенно муляло і вона натерла пухирі на всьому тілі. Придворні вирішили, що це і є справжня принцеса, бо хто ще може бути такою тендітною. Вислів «принцеса на горошині» зараз вживається тоді, коли йдеться про розніжену людину, яка болісно сприймає навіть найменші труднощі.

Прокатати на вороних

Колись на виборах при подачі голосів за ту чи іншу особу використовували кулі, які називали балами. (Звідси й назва «балотування».) Білі кулі означали «за», а чорні - «проти». Слово «вороний» рівнозначне слову «чорний». Найчастіше цим словом позначалася чорна масть коней. Чорні кулі для голосування за аналогією також називали вороними. «Прокатати на вороних» буквально означає проголосувати проти якоїсь особи, забалотувати її, провалити на виборах.

Прометеїв вогонь. Муки Прометея

Прометей - титан, могутній герой давньогрецьких міфів. Не дивно, що він став героєм багатьох творів мистецтва, а в усіх європейських мовах з’явилися пов’язані з його ім’ям фразеологізми. Жаліючи людей, які не знали вогню і були безпорадні у боротьбі з природою, Прометей викрав у богів вогонь і передав його смертним. За це Зевс прирік титана на страшні муки. Прометея прикували до скелі на вершині Кавказу. Кожний день гігантський орел розривав його тіло і викльовував його печінку. Кожної ночі кривава рана знову загоювалась для нових мук. Пізніше інший герой, могутній Геракл, звільнив страдника. Ми говоримо «муки Прометея», бажаючи описати невимовні страждання, говоримо «прометеїв вогонь», коли хочемо охарактеризувати негасиме прагнення до досягнення високих, благородних цілей.

Пташине молоко

Вважалося, що на грецькому острові Самосі є все, чого душа забажає. А щоб підкреслити багатства цього острова, додавали до довжелезного списку тварин і рослин, страв і напоїв ще й пташине молоко. Тому й ми з вами, коли, наприклад, говоримо про великий вибір товарів в універмазі, кажемо: «Знаєш, там є усе. Хіба що пташиного молока немає». У жартівливому плані цей вираз означає що-небудь найвишуканіше, найбільш бажане.

Ріг достатку

Давньогрецькі міфи оповідають, що в дитинстві Зевса виховували на острові Кріт. Доглядали
майбутнього верховного бога німфи і вигодовували його молоком кози Амалфеї. Якось Амалфея зламала собі ріг. Німфа наповнила його плодами і подала маленькому Зевсові. За це він подарував ріг німфам, пообіцявши, що-з нього з’являтиметься все, чого вони запрагнуть. Ось так і виник вислів «ріг достатку», що означає: багато чогось, рясно, щедро, у великій кількості.

Робити з мухи слона

Старогрецький сатирик Лукіан в одному зі своїх творів писав: «Я ще багато міг би говорити, але уриваю своє слово, щоб ніхто не подумав, ніби я, як кажуть, роблю з мухи слона». Сьогодні цей вислів уживається, коли хочуть висміяти чиєсь намагання надати великого значення якомусь дріб’язку.

Рукою подати

Не здогадуєтесь, що колись давно використовували замість сучасних міліметрів, сантиметрів,
кілометрів? Першим еталоном мір були пальці руки чи ноги. Пригадуєте: на палець, на ніготь, ні на крок. Рукою подати - це віддаль у довжину руки, тобто зовсім близько.

Свята простота

Історія цього виразу така. Чеський учений-патріот Ян Гус, який боровся за звільнення свого народу, був оголошений церковним собором єретиком (небезпечним ворогом церкви). Його прирекли до спалення на вогнищі. Чекаючи страти, Гус помітив стареньку селянку, яка, побачивши, що вогнище погано розгорається, додала у нього хмизу. «Свята простота», - з гіркою усмішкою вигукнув Гус. Він боровся за щастя селянки, вона ж з найкращими намірами служила його ворогам. Вислів «свята простота» вживається, коли йдеться про наївних людей, які через своє невігластво не відають, що роблять.

Сізіфова праця

Боги прирекли Сізіфа - спритного й хитрого царя міста Коринфа - за всі його злочини на страшну кару. Він повинен був вічно котити на круту гору важкий камінь. І тільки-но камінь торкався вершини гори, він виривався з рук Сізіфа і летів у прірву. Знову й знову, заточуючись і спотикаючись, приречений на вічну працю, сходить Сізіф униз за каменем. І все починається спочатку. Сізіфова праця - так кажуть про безплідну, важку, нескінченну роботу.

Сіль землі

У Євангелії ми читаємо слова Ісуса, сказані ним своїм учням: «Ви - сіль землі». Вираз цей уживається у значенні: найкращі, найвидатніші представники народу; добірна частина певного суспільства.

Сім п ‘ятниць на тиждень

Число сім здавна вважалось магічним. Сім днів був потоп. Кожна з семи планет мала свій день. Яку ж роль відіграє сім у фразеологізмі «сім п’ятниць на тиждень»? Колись п’ятниця, а не неділя, була святковим днем, днем відпочинку від тяжкої селянської праці. Так було, коли наші пращури слов’яни ще не знали християнства. Щоп’ятниці відбувалися ярмарки в селах, і саме в ці дні люди купували, продавали, позичали гроші ї сплачували борги. Отже, той, хто кожен день вважає п’ятницею, - людина несерйозна, непрацьовита. Усі думки в неї крутяться навколо розваг. «У нього сім п’ятниць на тиждень» - так зараз говорять про людину, що часто змінює свої погляди, не має ні про що сталої думки.

Сім смертних гріхів

Смертний гріх - це такий гріх, який не можна спокутувати. За християнськими уявленнями, люди, що вчинили такий гріх, приречені на вічні муки в загробному житті. Усього таких гріхів сім: заздрість, скупість, розпуста, ненажерливість, гордощі, лінощі, гнів.
Фразеологізм «сім смертних гріхів» означає великі непростимі страшні вчинки, найтяжчі злочини.

Скатертю дорога

Відомо, що є фразеологізми, які протягом свого існування в мові набули протилежного значення. Побажати «скатертю дорога» означало колись не що інше, як побажати гладкого шляху і щасливої дороги. Порівняння дороги і тканини (скатерть, полотно, рушник, хустка) і розуміння їх як чогось рівного були звичними. Всяка дорога, що веде в далекі краї, порівнювалася із радісним полотном. Тепер вислів «скатертю дорога» вживається при потребі показати тому, хто йде або їде, що за ним не дуже жалкують.

Скривитися як середа на п ‘ятницю

Чому це середа так кривиться на п’ятницю, скоса поглядаючи? А кривиться тому, що середа, як і п’ятниця, була пісним днем. Раніше в середу і п’ятницю не їли скоромного, тобто молочного і м’ясного. У п’ятницю постили суворіше, ніж у середу. От тому і кривиться середа на п’ятницю, бо їй заздрісно. Вираз «скривитися як середа на п’ятницю» означає перекосити обличчя чи від болю, чи від чогось несмачного, чи від неприємний новин.

Скуштувати хліба-солі

Хліб і сіль завжди були і залишаються знаком прихильності, чистоти і благородства намірів. То ж не дивно, що їх сприймали як одне ціле. Цими словами запрошували до столу (просимо хліба-солі скуштувати), дякували за гостинність (дякуємо за хліб-сіль). Хлібосольний господар - найбільша похвала людині, яка вміє приймати гостей. Існує переконання, що подорожній, який скуштував чийогось хліба- солі, уже не міг до господарів мати неприязних почуттів і ставав рідною людиною.

Соломон (мудрий Соломон)

Соломон - цар ізраїльсько-іудейської держави. Як тільки-но Соломон став царем, він приніс Богові жертви. Наступної ночі Бог з’явився уві сні Соломонові і сказав: «Прохай, що тобі дати». Соломон відповів: «Ти призначив мене царем над великим народом, а я ще такий молодий і недосвідчений. Дай мені мудрості, щоб я міг справедливо судити народ». І отримав Соломон, що хотів. З того часу багато мудрих рішень прийняв справедливий правитель. Коли хочуть відзначити чиєсь мудре рішення, його порівнюють із Соломоном.

Спалювати кораблі

Кожний фразеологізм має свою історію, довгу чи коротку. Давньогрецький письменник Плутарх розповідає, що після падіння Трої троянці, що залишились живими, втекли до берегів Тибру. Жінки-троянки, яким сподобалося це місце і які не хотіли далі мандрувати і поневірятись, спалили кораблі своїх чоловіків. Пізніше видатні полководці спалювали кораблі, щоб унеможливити відступ своїх воїнів. Сьогодні вираз «спалити кораблі» означає зробити важливий, рішучий крок; упевнено, сміливо і назавжди порвати з минулим; унеможливити повернення до минулого.

Співати дифірамби

У давній Греції дифірамбами називали пісні, які виконували хором на свято збирання врожаю
винограду. Ці пісні мали обрядовий характер. У них поєднувалася поезія, музика, танці, міміка. Пісні прославляли бога рослинності, родючості, вологи, виноградарства Діонісія. У наш час вислів «співати дифірамби» вживається дещо з іншим значенням: перебільшено вихваляти когось, славословити.

Ставити крапку над «і»

Цей вислів пов’язаний з графічним зображенням літери «і». Поданий вислів є буквальним перекладом з французької мови. Він означає: остаточно вияснити, уточнити всі подробиці, довести що-небудь до логічного завершення.

Сьома вода на киселі

Виникає питання: «Що це за сьома вода?» А це та вода, яка всьоме промиває борошно для киселю. Зрозуміло, що вона буде майже чистою: усе забрали з собою попередні води. Отже, у сьомій воді буде так мало від улюбленої народної страви - киселю, як у далекого родича якихось споріднених рис із певною людиною. Сьома вода на киселі - так називають дуже далеких родичів.

Танталові муки

Тантал, цар Фрігії, був улюбленцем богів, і вони часто запрошували його на свої бенкети. Але, будучи дуже пихатим, гордовитим і бундючним, він образив богів, за що був жорстоко покараний. Боги кинули Тан-тала в підземелля. Стоячи по горло у воді, він не міг утамувати спрагу, бачачи соковиті плоди, не міг їх зірвати. Коли Тантал хотів напитися або наїстися, вода відступала від його ніг, а гілки з плодами піднімалися вгору. Спрага і голод були нестерпною мукою для Тантала. Тому, коли хтось терпить страшні страждання, викликані недоступністю і неможливістю досягти бажаної мети, і вживають фразеологізм «танталові муки».

Танцювати під чужу дудку

Поет-байкар Езоп у творі «Рибалка і риби» розповідає, як одного разу рибалка вирішив підманити до себе риб грою на сопілці. Та в нього нічого не вийшло. І тоді він спіймав їх неводом. Дивлячись, як риби б’ються в риболовній сітці, рибалка сказав: «Дурненькі, коли я грав, то ви не хотіли танцювати під музику моєї сопілки, а тепер, коли я покинув грати, ви танцюєте». З того часу і увійшов у мову вислів «танцювати під чужу дудку», який означає діяти не за власним бажанням, не зі своєї волі, постійно перебувати під чиїмось впливом.

Тернистий шлях

Терен - це кущ, гілки якого вкриті численними колючками. Тому він і став символом мук, катування. Римські воїни перед стратою Ісуса сплели вінок із терну і поклали йому на голову. Вираз «тернистий шлях» означає страждання, дуже тяжкий шлях життя, усипаний численними тернями (колючками).

Товкти воду в ступі

У сиву давнину в монастирях ченців, які в чомусь завинили, карали таким чином: не дозволяли
виходити з келії і примушували з ранку до вечора товкти воду в ступі. З того часу і увійшов у мову фразеологізм «товкти воду в ступі», який означає: займатись непотрібною працею, марно гаяти час.

Топтати ряст

З’явився ряст - прийшла весна. А з’являвся він відразу, коли сходив сніг. Квіточки його голубі, як небо. У наших предків був звичай - топтати ряст. Перезимувати - означало ще один рік пережити. Тому вислів «топтати ряст» означає жити, ходити по землі, тобто діждатись того дня, коли можна топтати ряст.

Тридев’яте царство

«У тридев’ятому царстві жили були…», - так починаються багато відомих вам казок. Що ж це за царство таке? Тридев’ять - це три по дев’ять, тобто двадцять сім. У переносному значенні вислів «тридев’яте царство» означає дуже віддалені країни, місця.

Тримати ніс за вітром

Цей вислів з’явився в епоху вітрильного флоту. Його буквальне значення - стежити за напрямком вітру, дивитися, звідки вітер дує, адже тут йдеться не про ніс людини, а про ніс корабля. Вітрильники могли рухатися тільки за умови сприятливого, попутного вітру. А якщо сильний вітер дув у ніс корабля, то нічого не залишалося робити, як прибирати вітрила і ставати на якір. Зараз цей вираз означає: пристосовуватись до обставин, змінювати відповідно свої погляди на щось.

Троянський кінь

Давньогрецькі міфи розповідають: після викрадення Парісом прекрасної Єлени розпочалася Троянська війна. Греки тримали Трою в облозі дев’ять років. Здавалося, що війні не буде кінця. Одіссей запропонував взяти Трою хитрістю. Збудували величезного дерев’яного коня, усередині якого сховалася частина грецьких воїнів, і лишили його перед стінами Трої. Решта воїнів відступила. Цікаві троянці забрали коня в місто. Троя вперше після облоги спала мирним сном. Грецькі воїни, що були всередині коня, перебили вартових і відчинили ворота. Грецьке військо вдерлося до міста і вщент зруйнувало Трою. Троянська війна закінчилась перемогою греків. Отже, троянський кінь - це вислів, який означає хитрий таємний задум, підступний подарунок, який несе згубу тому, хто його отримає.

Тягти волинку

Волинка - це духовий музичний інструмент, що являє собою шкіряний мішок, виготовлений з телячої чи козячої шкіри. У такий резервуар, наповнений повітрям, вставляється кілька трубочок, за допомогою яких награються певні мелодії, одноманітні, нудні, тягучі. Саме ця особливість мелодій волинки і стала поштовхом для виникнення виразу. Зараз «тягти волинку» означає: працювати повільно, навмисно затягувати справу.

Умивати руки

Цей вираз прийшов з Євангелія. Понтій Пілат, віддаючи Ісуса на розправу, умив руки і сказав: «Не винен  у крові праведника цього». Коли йдеться про ухилення від якоїсь відповідальності за що-небудь, тоді говорять: «Я умиваю руки».

Немає коментарів:

Дописати коментар